Фрейд бы плакал

Ірена Карпа "жжОт". "50 хвилин трави" - так себе, а вот "Фройд би плакав" - действительно здорово.

- Але тоді ще ніхто не знав, що вони Погані, всі просто думали, що вони Нещасні...
- Дуже часто ці два поняття синонімічні, - помітив Х'ялмар.
- Ну то чо' би їх просто не відстрілювати? І наволочі менше на світі стає, і нещастя людські обриваються.

- Вам коньяку, мем?
- Так, будь ласка. - Марла простягнула їй свою шклянку, - о, до речі, а нам додому скляночок не треба?
- Уже чотири є... - Х'ялмар поворушив ногою рюкзака.
- Щось не брязкає, - Марла проковтнула рештки коньяка, - треба п'яту.
...
- Моя мама була в шоці, коли якось помітила за вечерею у мене в Берліні, що на ножі стоїть тавро "Люфтганзи"... - прошепотів Х'ялмар.
- А моя би сказала, що я - хазяйська дитина.


Сім днів однакових готельних сніданків... гм, для двох. Ну та бо чого грошам пропадати? На обід з'їм. Генетична пам'ять в нас живе із 33-го... Відтак Марла заходилася відтягувати шкіру собі на животі.
- Скоро буду як шарпей. Ну то й що, що я майже 50 кг важу? Подумаєш - п'ять кілограмів нажерла в Тайланді. Зате ж як жерла!

(no subject)

- ...да, я когда-то тестировал людей с экстрасенсорными возможностями.
- И что, такое действительно возможно?
- Скажу честно: я поверил. Я запускал генератор случайных чисел и мальчик, самый талантливый, давал 90% попаданий!
- А он откуда "считывал"? С экрана компьютера или мысли улавливал?
- Нет, все еще хитрее: он сперва давал число, а только потом я запускал программу. Предвидение.
- И что с ним сейчас?
- Не знаю. Недели через две после того, как он попал к нам в институт, его увезли за границу.